"ДИПКОРПУС" суспільно-політичний часопис
Форма входу
Календар новин
«  Серпень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Поиск
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наш опрос
Оцените мой сайт
Загалом відповідей: 88
Розділи новин
Міжнародні відносини/Зовнішня політика України [41]
Політика [19]
Економіка [11]
Громадянське суспільство [22]
Державна/міжнародна безпека [9]
АНТИКРИЗА ! [3]
Геополітика [0]
Місцеве самоврядування [0]
Освіта [2]
Субота, 16.12.2017, 20:33
Головна » 2011 » Серпень » 11 » Кухалейшвілі Г.Р.: УКРАЇНА І ГУАМ : НАПРЯМКИ СПІВРОБІТНИЦТВА
Кухалейшвілі Г.Р.: УКРАЇНА І ГУАМ : НАПРЯМКИ СПІВРОБІТНИЦТВА
17:08
 КУХАЛЕЙШВІЛІ Георгій Романович,
легат Ліги політологів-міжнародників "ДИПКОРПУС"
 

Відомо, що Україна є досить активним регіональним гравцем в сфері зовнішньоекономічних відносин, особливо в рамках регіональних економічних об’єднань [1, 22-26]. Але найбільш активними та ефективним є співробітництво України та Організації за Демократію та Економічний розвиток ГУАМ, яка є універсальною міжнародною організацією яка характеризується досить активною діяльністю в рамках пострадянського простору та виступає активним інструментом кооперації та інтеграції в Чорноморському субрегіоні.
Актуальність даної теми полягає у тому, що співробітництво України та ГУАМ має стратегічний характер та охоплює усі напрямки співробітництва, що може відбуватися в рамках інтеграційного об’єднання, а його характер заснований на прагматизмі та активній діяльності незважаючи на зміні в керівництві та внутрішньополітичну ситуацію в державах-членах ГУАМ, завжди залишається пріоритетом в зовнішньополітичній та зовнішньоекономічній діяльності України. Також тема є досить важливою оскільки на відміну від багатьох інших інтеграційних об’єднань на пострадянському просторі, співробітництво України з іншими державами в рамках ГУАМ має ефективні результати та вигоду та побудоване на основі прагматизму, обоюдної зацікавленості, вигоді не тільки в декларативному плані але й в практичному.
Об’єктом є напрямки співробітництва України та інтеграційних об’єднань.
Предметом є напрямки співробітництва України і ГУАМ.
Літературна база складається з двох груп:
• До першої групи слід віднести роботи Гайдукова Л. Ф. [1], Камінського А. [4], які містять загальну інформацію про членство України в ГУАМ.
• До другої групи слід віднести роботу Герчикової І. Н. [2], в якій представлена досить цікава з наукової точки зору інформація про співробітництво України та ГУАМ, а також з іншими міжнародними організаціями.
Метою дослідження є визначити та проаналізувати основні напрямки співробітництва України та ГУАМ.
4
Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити ряд наукових завдань:
• Визначити основні причини та пріоритети співробітництва
• Проаналізувати транспортно-енергетичний напрямок співробітництва
• Проаналізувати торгівельно-економічний напрямок співробітництва
• Проаналізувати інші напрямки співробітництва
Джерельна база представлена рядом джерел:
• Першу групу складають угоди [6,7] та уставні документи ГУАМ [11,12].
• Другу групу складають довідки [3,5], статистичні дані [7-10] МЗС, Міністерства економічного розвитку України.
В ході дослідження було використано ряд наукових методів – аналіз (для окремого дослідження кожного з напрямків співробітництва), синтез (для об’єднання різних сфер напрямків співробітництва), логічний метод (для доведення послідовності співробітництва згідно активності та ефективності), порівняння (для порівняння ефективності та значимості напрямків співробітництва), системний підхід ( для класифікації напрямків співробітництва).
Таким чином досягнення поставленої мети потребує вирішення поставлених завдань.

1. Основні причини та пріоритети співробітництва України в рамках ГУАМ
Як відомо, в сучасних умовах глобалізації, процесів МРТ, для будь-якої держави, яка прагне ефективної конкурентоздатності, динамічного розвитку національної економіки, прямого включення до процесів інтернаціоналізації та міжнародної кооперації, одним з найбільш пріоритетних напрямків не тільки зовнішньоекономічної діяльності, але й зовнішньоекономічної стратегії є участь в інтеграційних об’єднаннях [1, 28-30]. Досить важливим для будь-якої залишається співробітництво з економічними партнерами на всіх рівнях інтеграції, а саме на глобальному, регіональному та субрегіональному рівнях. Взагалі, включення держави у субрегіональні економічні об’єднання є свідченням можливості участі у процесах інтернаціоналізації та кооперації й на глобальному рівнях [4, 18-25].
Саме тому співробітництво України в рамках Організації за Демократію та Економічний розвиток ГУАМ, створеної Україною, Грузією, Молдовою та Азербайджаном 10 жовтня 1997 року у Страсбурзі має ключове значення як для України, так і для інших членів організації задля ефективної участі у економічній співпраці в рамках Чорноморського субрегіону [2, 252-256].
Слід відзначити, що участь України, на рівні з іншими державами-членами, в створенні ГУАМ, а також подальше співробітництво в рамках даної організації обумовлена конкретними причинами та факторами, які мають, як політичний так і економічний характер. По-перше, досить важливою причиною участі України в даній організації є політична та економічна дезінтеграція пострадянського простору, традиційно побудованого на домінуванні РФ в усіх сферах життєдіяльності пострадянських держав, а також зростання економічної кризи в РФ в 1998 році, нездатності виконувати роль ефективного регіонального лідера виступаючого за рівноправне співробітництво та відносини між пострадянськими державами, у тому числі України, Грузії, Молдови, Азербайджану, які з того ж часу мали схожі проблеми економічного розвитку, політичні режими, перехідний тип економіки, а також проблеми пов’язані з територіальною цілісністю, політичною нестабільністю, в яких РФ й по сей день відіграє неоднозначну роль (проросійські сепаратистські режими Абхазії, Південної Осетії (Грузія), Нагірного Карабаху (Азербайджан), ПМР (Молдова), а також русофільські та центр обіжні тенденції в Криму) [1, 33-36]. Тобто фактично, причиною участі України в ГУАМ є бажання спільно з іншими державами вирішити економічні проблеми, не допустити погіршення політичної ситуації завдяки ефективної взаємодії в рамках даної організації, пошуку відповідних засобів співпраці та взаємодії в рамках даної організації. По-друге, Україна обирає зовнішньоекономічним пріоритетом співпрацю в рамках ГУАМ, оскільки СНД, як інтеграційне об’єднання виявилося неефективним, а національні інтереси України, Грузії, Молдови, Азербайджану не відповідали національним інтересам РФ, яка відігравала роль лідеру в рамках СНД, мала стратегічною метою використовувати СНД, як засіб економічного та політичного впливу на внутрішню та зовнішню політику держав-членів [4, 45-48]. Тобто ще однією причиною участі України в рамках ГУАМ є бажання створення більш ефективної альтернативи членству в СНД.
По-третє, ГУАМ дає змогу Україні поглибити економічні двосторонні відносини з Азербайджаном, Грузією, Молдовою, оскільки ГУАМ є досконалою платформою для проведення спільних консультацій [1, 38-43]. Тобто для України ГУАМ виконує роль додаткового механізму ефективної взаємодії з її членами, які є одними з найактивнішими споживачами української продукції в різних сферах, є зацікавленими у спільній участі в енергетичному, торгівельному, транспортному, фінансовому, туристичному співробітництві. Також в рамках ГУАМ Україна разом з іншими державами членами має на меті скористатися перевагами власного географічного розташування, вигідного з боку формування нових транзитних транспортних і енергетичних маршрутів на шляхах, що ведуть з Європи на Далекий Схід [2, 263-265]. Відбувається кооперація країн з метою спільного просування власних інтересів на світовий ринок, в міжнародних відносинах. Ключовою причиною членства та співробітництва України в ГУАМ є спільні погляди з іншими державами членами на процеси, що відбуваються на пострадянському просторі, в інших регіонах світу, а також глобального характеру [1, 38-45]. Саме тому співробітництво в рамках ГУАМ дає змогу проводити більш гнучку поведінку урядів держав членів в зовнішньоекономічній та зовнішньополітичній сферах. Особливою, причиною співпраці України в рамках ГУАМ, яка відігравала ключову роль під час президентства В. А. Ющенко (2005-2010 рр.) було використання ГУАМ як інструменту прискорення євроінтеграції, євроатлантичної інтеграції держав членів.
Виходячи зі розглянутих причин співробітництва України в рамках ГУАМ, можна виокремити мету, яку переслідує Україна в рамках ГУАМ. Згідно, одному з базових документів ГУАМ, Ялтинської Хартії ГУУАМ від 7 червня 2001 року цілями України та інших членів даної організації є сприяння власному соціально-економічному розвитку, зміцнення і розширення торгово-економічних зв'язків з державами-членами ГУАМ, сприяння розвитку і ефективному використанню в інтересах країн ГУУАМ транспортно-комунікаційних магістралей, інфраструктури, на території держав членів [12]. Тобто можна побачити, що в інтересах України, інших членів організації є досягнення цілей в досить різних сферах, задля ефективного поглиблення співробітництва.
Саме тому відповідно до цілей України в рамках ГУАМ, можна виокремити окремі завдання України та інших держав-членів для співробітництва в рамках ГУАМ, виконання яких може сприяти досягненню розглянутих цілей. Найбільш важливими завданнями в економічній сфері є формування зони вільної торгівлі, розбудова транспортно-енергетичних комунікацій у регіоні [12].
Взагалі розглядаючи ГУАМ, можна казати про те, що компетенція даної організації є універсальним, саме тому в рамках об’єднання допускається співробітництво не тільки в економічній сфері, але й в політичній, інших сферах, хоча пріоритетною в даному дослідженні є економічна сфера. Це перш за все обумовлено досить складними трансформаційними процесами з якими штовхнулися держави-члени ГУАМ, наслідки яких у більшості випадків призвели до територіальних проблем, необхідності вирішувати проблеми нестабільності, загрози для безпеки держав-членів спільно в рамках ГУАМ.
Відомо, що враховуючи цілі та завдання держав-членів ГУАМ, можна висунути окремі напрямки співробітництва в рамках ГУАМ, якими є економіка, технології і навколишнє середовище, інфраструктура транспорту, енергетика, телекомунікації, спільні інвестиційні і фінансові проекти, туризм, а також в гуманітарній сфері, в сферах науки, освіти, охорони здоров’я, політичній сфері [11].
Але в даному дослідженні найбільш важливим є аналіз саме тих напрямків співробітництва в рамках ГУАМ, що мають для України, які мають пряме пріоритетне значення та відношення до зовнішньоекономічної діяльності України.
Таким чином визначивши основні причини та пріоритети співробітництва України в рамках ГУАМ вдалося виявити найбільш пріоритетні напрямки даного співробітництва, серед яких важливими для більш детального аналізу є транспортно-енергетичний, торгівельно-економічний, а також деякі інші напрямки співробітництва України та ГУАМ.

2. Транспортно-енергетичний напрямок співробітництва України та ГУАМ
Відомо, що співробітництво України та ГУАМ в рамках транспортно-енергетичного напрямку повністю відповідає національним інтересам України в економічній сфері. Насамперед, досить важливою особливістю України є вигідне геостратегічне находження, завдяки якому, Україна має потужний транзитний потенціал. Також Україна традиційно виконує функцію моста між державами ЄС а також державами Кавказу, Центральної Азії. Не менш важливою особливістю України є залежність від енергетичних ресурсів РФ, ви користування яких складає первинну необхідність для функціонування української промисловості. Також Україна має великий потенціал транзиту енергоресурсів через власну територію до держав ЄС. Саме тому співробітництво України та ГУАМ в транспортно-енергетичному напрямку є досить актуальним, оскільки транзит продукції держав членів ГУАМ на європейські ринки є суттєвим джерелом поповнення національного бюджету. Перспективність співробітництва України та ГУАМ в даному напрямку полягає також у можливості диверсифікації імпорту енергоресурсів, а також їх транзиту через власну територію за рахунок розробки перспективних спільних енергетичних проектів в рамках ГУАМ, а також участі України в межах ГУАМ в деяких альтернативних енергетичних проектах в масштабах Чорноморського субрегіону, держав ЄС.
Саме тому необхідно проаналізувати кожну сферу транспортно-енергетичного напрямку співробітництва України та ГУАМ.
Для початку проаналізуємо транспортну сферу транспортно-енергетичного напрямку. Відомо, що основним програмним документом співробітництва України та ГУАМ в даній сфері є Стратегія розвитку галузевого співробітництва ГУАМ, згідно якої співробітництво в даній сфері є необхідним для створення транспортних коридорів через території держав членів ГУАМ, у тому числі України, які повинні стимулювати розвиток торгівлі, приватного підприємництва, інвестування в економіки держав членів ГУАМ [11]. Також наявність та ефективне функціонування транспортних коридорів буде сприяти появі спільного ринку товарів та послуг, формуванню транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія [11]. Саме тому для ефективного співробітництва в транспортній сфері, створення транспортних шляхів необхідні вдосконалення транспортної політики, розвиток транспортної інфраструктури, створення стійкого цвяху мультимодальних перевозів, розширення видів транспорту, що використовується для перевозок [11]. Також не менш важливим програмним документом в сфері співробітництва України та ГУАМ в транспортній сфері є угода «Про міжнародні мультимодальні перевезення вантажів» від 19 червня 2007 року, згідно якому цілями держав-членів ГУАМ, у тому числі України, є співробітництво в розвитку економічних відносин, торгівлі та транспортного сполучення між державами-членами ГУАМ, забезпеченні умов для надання послуг по мультимодальним перевозкам вантажів, створення рівних умов конкуренції між окремими видами транспорту [6].
Насамперед, якщо розглядати практичне співробітництво України та ГУАМ в транспортній сфері, то досить активним є співробітництво в сфері мультимодальних перевезень в рамках Балто-Черноморсько-Каспійському економічному просторі, а також організація для цього транспортних коридорів.
Досить важливим є перспектива реалізації залізничного проекту розбудови залізничного маршруту (коридору) «Баку-Тбілісі-Ахалкалакі-Карс» [3]. Насамперед саме український Науково-дослідний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» відповідає за розробку документації даного проекту, його інфраструктури та забезпечення українським залізничним транспортом [3]. В рамках проекту ГУАМ маршруту «Баку-Тбілісі-Ахалкалакі-Карс» протягом 2009-2010 рр. завдяки українським спеціалістам та обладнанню було реабілітовано 124 км існуючого маршруту, відбулося прокладення другої колії, заміна надземної частини (верхні споруди, електростанції, лінії зв’язку та управління, автоматика, стрілочні переводи) [3]. Також було побудовано 25 км нової ділянки та зведено 7 залізничних станцій. Тобто на прикладі ефективної реалізації даного проекту Україною в рамках ГУАМ, можна побачити ефективне співробітництво в сфері зализничого транспорту та реалізації залізничних транспортних коридорів [3].
Окрім, залізничного транспорту, Україна та ГУАМ реалізують спільні проекти в сфері морських транспортних коридорів. Насамперед, прикладом ефективної співпраці слід вважати українсько-грузинсько-азербайджанську конференцію з транспортних питань15-16 грудня 1996 року в Одесі [3]. За результатами конференції були обговорені питання створення структури, яка забезпечуватиме відкриття пасажирсько-вантажної залізнично-морської лінії Київ-Одеса-Поті-Тбілісі-Баку. Після даного заходу була відкрита поромна переправа між Одесою й Поті, що також є доказом досить динамічного розвитку співпраці України та ГУАМ у галузі створення взаємовигідних транспортних коридорів. В ході візиту 13-14 лютого 1997 року Президента Грузії Е.Шеварднадзе, було узгоджено необхідність відкриття у 1997 році залізничного поромного сполучення Іллічівськ-Поті, яке й по сей день виконує стратегічну роль в економічних відносинах держав-членів ГУАМ, є ключовою ділянкою глобального транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія [4, 50-52]. Співробітництво України в рамках ГУАМ в транспортній сфері також сприяє укріпленню залізничо-паромної інфраструктури Чорноморського субрегіону. Подібним прикладом слід вважати підписання 17 квітня 1999 року Міністрами транспорту Болгарії, держав-членів ГУАМ (Грузія, Україна) Міжурядової Угоди про спільну експлуатацію залізничної поромної переправи між портами Болгарії (Варна), Грузії (Поті, Батумі) України (Іллічівськ).Також 26 вересня 2007 року було підписано угоду про організацію міжнародного прямого залізнично-поромного сполучення між портами Керч та Поті і Батумі (Грузія) [4, 53-55]. Про ефективність реалізації даного проекту свідчить те, що в ході функціонування даної паромної переправи у технічному режимі в квітні-червні 2009 року, з порту Керч до порту Батумі було виконано 5 рейсів поромів, якими перевезено 201 вагон с українськими експортними вантажами для держав ГУАМ (Грузія як і Україна виконує роль транзиту для транспортування азербайджанських вантажів через грузинські Чорноморські порти). Створення залізничо-паромної переправи Керч-Поті збільшило в 2,5 рази пропускну спроможність морських транспортних шляхів ГУАМ, зі зменшенням тарифу на перевезення вантажів різного характеру для держав-членів ГУАМ, а також збільшило обсяг двосторонньої зовнішньої торгівлі між державами ГУАМ. Тобто можна побачити, що транспортні залізничо-паромні системи ГУАМ завдяки пропускної потужності українських портів є досить розвинутою, є в певній мірі елементом інтеграції держав-членів ГУАМ в транспортній сфері.
Якщо розглядати спільну участь України та ГУАМ в реалізації транспортних проектів регіонального рівня, які виходять за межі держав-членів ГУАМ, то подібним проектом є транспортний коридор «Вікінг», який повинен проходити через Молдову, Україну, Грузію, держави Центральної, Східної Азії, та включати як залізниче так і залізничо-паромне сполучення, інфраструктура якого планується українськими спеціалістами [3].
Можна також вважати, що Україна в рамках ГУАМ зробила певний внесок в розробку та шляхи реалізації проекту крупно масштабного транспортного коридору ТРАСЕКА [5]. Насамперед, окрім ініціатив з боку ЄС, Україна нарівні з іншими державами ГУАМ, провели 8 вересня 1998 року в Баку, з підтримки програми ЄС ТАСІС-ТРАСЕКА, конференцію «ТРАСЕКА – відродження історичного Шовкового Шляху», з метою прийняття угоди про приєднання до вже існуючої Серахської угоди, задля збільшення держав-учасників даного проекту. Також було вирішено приєднати до проекту ТРАСЕКА транспортного коридору «Вікінг». Також держави-члени ГУАМ провели 7 засідань Міжурядової конференції ТРАСЕКА протягом 2000-2009 рр. [5]. Таким чином активна участь України в рамках ГУАМ в реалізації проектів «Вікінг», ТРАСЕКА, що означає важливу роль як України так і інших держав членів ГУАМ в сприянні процесам глобалізації в сфері транспортних коридорів, спільно з ініціативами ЄС, що також є свідченням ефективності діяльності ГУАМ в транспортному напрямку.
Не менш важливим виміром співпраці України та ГУАМ в транспортній сфері є проведення спільних зустріч та конференцій для координації власної діяльності в даній сфері. 29-30 квітня 2008 року в Баку було проведено міжнародну конференцію «ГУАМ – Транзит» для обговорення транзитного потенціалу транспортних коридорів ГУАМ. Не менш важливим було проведення. Досить важливим було проведення 6-го засідання Робочої групи з транспорту 13 грудня 2010 року, в ході якого було обговорено перспективи подальшого розвитку транспортних коридорів ГУАМ, а також розвиток інтеграції автодорожньої системи транспорту держав-членів ГУАМ [3].
Тобто можна вважати, що співробітництво України та ГУАМ в транспортній сфері є досить активним та ефективним в сфері практичної реалізації транспортних коридорів навіть на регіональному рівні.
Якщо розглядати енергетичну сферу транспортно-енергетичного напрямку співробітництва України та ГУАМ, то як і транспортна сфера, вона є одним з найбільш реальних та ефективних напрямків співробітництва, який має стратегічне значення. Згідно Стратегія розвитку галузевого співробітництва ГУАМ, основною метою співробітництва України та ГУАМ в енергетичній сфері є розробка пропозицій з оптимізації використання та розвитку існуючих нафто-, газотранспортних маршрутів, визначення перспективних маршрутів поставки енергоресурсів, пошук шляхів зменшення залежності держав від імпорту енергоресурсів [11].
Саме тому в практичному плані, в основному сутність співробітництва в енергентиччній сфері полягає в реалізації постачання каспійської нафти та газу через територію держав-членів ГУАМ до держав ЄС, і таким чином створення альтернативних трубопроводів російським, тим самим долаючи пряму енергозалежність від РФ. Відомо, що Україна брала найактивнішу участь у реалізації вже функціонуючих магістральних трубопроводів «Баку-Тбілісі-Джейхан», «Баку-Тбілісі-Ерзерум», «Баку-Супса» [4, 53-55]. Насамперед, реалізація даних проектів була досить ефективною, оскільки через трубопровід Баку-Супса та його морський термінал, держави-члени ГУАМ (Грузія) щорічно приймають близько 7 млн. тонн рідких вуглеводнів з їх подальшим експортом до різних країн світу, що фактично робить ГУАМ експортером нафти в рамках Єдиного Каспійсько-Чорноморсько-Балтійського енерготранзитного простору [3]. Україна також зробила внесок в розробку перспективних енергетичних проектів в рамках ГУАМ, насамперед «Одеса-Броди-Плоцьк-Гданськ». Щодо співробітництва України та ГУАМ в сфері стратегічних енергетичних проектів, для транспортування енергоносіїв, то співробітництво з ГУАМ в даній сфері, в перспективі, може відіграти важливу роль для України не лише у диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоносіїв, але й сприяти реалізації спільних енергетичних проектів в рамках з подальшого транспортування каспійських нафти і газу через територію України до ЄС, то одним з найважливіших є проект Євро-Азійського нафтотранспортного коридору «ЄАНТК» для постачання каспійської нафти через територію Грузії та через Чорне море до України і подальше її транспортування по системі українських нафтопроводів до ЄС [4, 56-58]. Даний проект Україна запропонувала реалізувати на базі на базі нафтопроводу Одеса-Броди з послідуючою його добудовою до польських міст Плоцьк і Гданськ в ході міжнародної енергетичної конференції «Розвиток Південного коридору –просування енергетичних ресурсів з каспійського регіону» 14 січня 2010 року в Батумі. Також саме українські представники представили на конференції техніко-економічне обґрунтування проекту ЄАНТК. Іншим стратегічним проектом залишається проект GUEU («Білий потік») в рамках Каспійсько-Чорноморсько-Балтійської енерготранзитного простору, для транспортування газу з країн Близького Сходу і Азії через території Азербайджану, Грузії, України і Польщі до ЄС. Окрім спеціалістів держав ГУАМ даний проект цікавить також консорціум Pipeline System Engeneering (Великобританія), Randon&Ishizumi (США), які зробили техніко-економічне обґрунтування проекту [3]. GUEU буде проходити з родовища Шах-Деніз (Азербайджан) та дублювати частину газопроводу Баку-Тбілісі-Ерзурум, буде проходити через порт Супса (Грузія), а також по дну Чорного моря до порту Феодосія, де він буде з’єднуватися з газотранспортною системою України, а потім йти до Польщі, Литви, Словаччини. Щорічно планується постачати 8 млрд. м3 газу.
Тобто участь України та ГУАМ в даному проекті доводе ключову роль ГУАМ в забезпеченні енергетичної безпеки не тільки держав Чорноморського регіону, але й ЄС, в диверсифікації імпорту енергоносіїв, в нівелюванні залежності від російських енергоносіїв держав-членів ГУАМ. Щодо складних моментів на шляху реалізації проекту GUEU, то його супротивником є Туреччина, Болгарія, Румунія та інші держави ЄС через територію яких повинен проходити інший енергетичний проект NABUCCO. Тому у випадку реалізації проекту NABUCCO, проект GUEU стане неактуальним для ЄС, хоча існує думка щодо поєднання обох проектів в широкомасштабний енергетичний трансазійсько-кавказсько-європейський проект [4, 56-58]. В цілому участь України та ГУАМ в зазначених проектах є свідченням того, що діяльність ГУАМ є ефективною в сфері енергетичної інфраструктури.
Окрім участі в газотранспортних проектах ГУАМ, Україна також бере участь у відновленні малої та середньої гідроенергетики, високовольтних ЛЕП держав-членів ГУАМ, постачає енергетичне обладнання. Так, ВАТ НВО "Харківенергоремонт” надає послуги щодо відновлення роботи 3 і 4 енергоблоків Тбіліської ГРЕС [3]. У серпні 2009 року підприємство приступило до реалізації підготовчих робіт з будівництва в районі Ткібульського вугільного родовища нової теплової електричної станції потужністю 13,2 МВт. [3]. «Укрінтеренерго» будує ГЕС "Твіші” (100 МВт); ГЕС "Худоні” (638 МВт), малу ГЕС на річці Сторі (8,5 МВт), а «Укргідропроект» звершив проектування ГЕС на річці Мткварі [3].
Таким чином співробітництво України та ГУАМ в рамках транспортно-енергетичного напрямку є ефективним та має стратегічне значення завдяки впровадженню інтеграції в транспортній сфері завдяки впровадженню транспортних коридорів, диверсифікації імпорту енергоресурсів завдяки створенню енергетичних проектів, а також використання власного транзитного потенціалу для забезпечення транспортування вантажів, енергоресурсів через територію держав-членів ГУАМ до ЄС, що доводе також важливість співробітництва в даній сфері.

3. Торгівельно-економічний напрямок співробітництва України та ГУАМ
Слід відзначити, що співробітництво в рамках ГУАМ, як універсальної організації за компетенцією включає співробітництво в рамках багатьох інших напрямках, окрім найбільш ефективного транспортно-енергетичного напрямку, у тому числі в торгівельно-економічній сфері. Також співробітництво України та ГУАМ в рамках торгівельно-економічного напрямку є не менш активним ніж в транспортно-енергетичній сфері, оскільки й в наш час стратегічною метою держав-членів ГУАМ є запровадження зони вільної торгівлі в рамках ГУАМ і таким чином створити умови не тільки для кооперації в рамках ГУАМ, але й кооперації.
Якщо розглядати співробітництво України та ГУАМ в рамках торгівельно-економічного напрямку, то згідно Стратегії галузевого співробітництва ГУАМ, важливими цілями співробітництва в рамках торгівельного напрямку проголошується відміна мита, кількісних обмежень в взаємній торгівлі, ліквідація інших перетин для вільного пересування товарів та послуг [11]. Також важливими цілями є створення та розбудова системи взаємних розрахунків та платежів відносно торгівельних операцій, ліквідація технічних перетин в торгівлі [11]. Не менш важливою метою співробітництва України та ГУАМ в торгівельному напрямку є розвиток торгівлі та інвестування, що забезпечують стійкий розвиток економік держав-членів на основі загальновизнаних норм, принципів міжнародного права [11]. Стратегічною метою в Стратегії прописується інтеграція та нарощування економічного потенціалу держав-членів з метою підвищення конкурентоспроможності їх економік на зовнішніх ринках, а також заохочення розвитку виробничої кооперації на міжнародному рівні. Також важливим є угода «Про створення зони вільної торгівлі між державами-членами ГУУАМ» 10 грудня 2003 року, згідно якому висуваються цілі для досягнення зони вільної торгівлі між державами-членами ГУАМ (Узбекистан був членом ГУАМ (тобто ГУУАМ) в 2005-2006 рр.), серед котрих найбільш важливими є забезпечення відміни мит, податків, зборів, кількісних обмежень в взаємній торгівлі, ліквідація перетин для вільного руху товарів та послуг [7]. Також створення та розбудова ефективної системи взаємних розрахунків та платежів по торгівельним операціям. Важливою метою для створення зони вільної торгівлі вважається співробітництво в проведенні торгівельно-економічної політики для досягнення цілей по інтеграції в сфері промисловості, с/г, інвестицій, розвитку добросовісної конкуренції.
Важливим на шляху досягнення цілей по створенню зони вільної торгівлі є проведення зустріч робочих груп, конференцій на яких обговорювалися можливі варіанти реалізації даної цілі, обговорювалися заходи, щодо координації торгівлі та інвестиційної діяльності. Важливим було проведення 20-21 листопаду у Києві 8-го засідання Робочої групи з питань економіки та торгівлі (РГЕТ), в ході якої було обговорено стан та перспективи співробітництва в торгівельно-економічній сфері, було підтверджено динамічне зростання взаємного товарообігу держав-членів ГУАМ, який за 9 місяців 2008 року зріс на 38 % [2, 258-260]. В ході 9-го засідання РГЕТ 27-28 травня 2009 року були представлені проекти «Розвиток оптових ринків сільськогосподарської продукції в державах-членах ГУАМ», «Створення об’єднаної інформаційної системи ГУАМ в сфері виробництва та збуту сільськогосподарської продукції», «Створення сільськогосподарських консультативних служб в державах-членах ГУАМ», які спрямовані на галузеву інтеграцію держав-членів ГУАМ. Якщо розглядати 10-те засідання РГЕТ 7-8 жовтня 2010 року, то в ході даного засідання було обговорено питання щодо функціонування зони вільної торгівлі ГУАМ, про взаємні інвестиції держав членів ГУАМ. Проте слід відзначити, що взагалі створення зони вільної торгівлі в рамках ГУАМ ускладнюється у зв’язку з виходом з організації Узбекистану в 2006 році, який був досить пріоритетним ринком збуту та державою з одним з найбільших економічних потенціалів серед держав Центральної Азії пострадянського простору [2, 260-262]. Також створення вільної зони торгівлі стримує відмова приєднуватись до неї Вірменії, яка входе в сферу інтересів РФ, не бачить ГУАМ ефективною організацією та проводе політику комплементаризму й в економічній сфері, сутність якої є рівновіддаленість від усіх інтеграційних об’єднань (хоча Вірменія є членом СНД, ОДКБ та інших організацій де лідером є РФ, що проти реченням зовнішньополітичного курсу). Також ситуацію ускладнює аналогійна відмова з боку Туркменістану брати участь у зоні вільної торгівлі ГУАМ, оскільки нейтралітет даної держави вказується в окремій резолюції ГА ООН. Також можливість участі Туркменістану в зоні не є перспективною, оскільки дана держава має залежність від транспортування власних енергоресурсів через територію РФ, яка бачить в ГУАМ потенційного супротивника у встановленні та укріпленні контролю РФ, у тому числі енергетичного на пострадянському просторі. Саме тому створення зони вільної торгівлі в рамках ГУАМ за участю України, оскільки кількість членів організації не є достатньою для реалізації даного крупно масштабного проекту, який потребує членства держав, котрі могли б бути активними споживачами української продукції в рамках зони вільної торгівлі.
Аналізуючи конкретні показники та результати співробітництва України та ГУАМ за останній період та сучасний стан, то слід приділити увагу саме на сутності торгівельно-економічних відносин України з кожною державою членом ГУАМ, які у сукупності характеризують тенденції та перспективи торгівельно-економічного співробітництва України та ГУАМ.
Відомо, що торгівельно-економічні відносини України та держав ГУАМ характеризуються динамічним зростанням та інтенсифікацією, що можна простежити на прикладі зростанні двостороннього товарного обігу України та Грузії [10], [Додаток А]. Якщо в 2004 році товарообіг між двома державами-членами ГУАМ складав 158 млн.$, коли в 2005 році склав 240 млн.$, в 2006 376,93 млн.$, в 2007 році 669,07 млн. $, в 2008 році незважаючи на припинення нормального транспортного сполучення та торгівельної діяльності між Україною та Грузією зріс до 791, 89 млн.$ [10]. В 2010 році товарообіг між Грузією та Україною склав 662,235 млн.$, що є свідченням ефективного та динамічного торгівельного напрямку співробітництва серед держав-членів ГУАМ. Слід відзначити, що Україна експортує до Грузії продукцію агропромислового комплексу (кондитерські вироби, цукор, молочна продукція, тваринні та рослинні жири, борошняні вироби, тютюн), чорної та кольорової металургії (сталевий прокат, труби, прутки, вироби з вуглеводневої сталі), хімічної промисловості (лікарські засоби, фарби, лаки, шини), машинобудування (холодильники, акумулятори) [10], [Додаток А]. Також експорт України складає постачання Концерну „Богдан” до Грузії близька 400 пасажирських автобусів марки „Богдан”. Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» постачає на грузинський ринок вантажні автомобілі та самоскиди і іншу техніку власного виробництва, а також у жовтні 2006 року на базі свого офіційного дилера - СП «Тавазі» відкрила в Грузії автоцентр із станцією технічного обслуговування та планує суттєво збільшити присутність власної автотехніки на місцевому ринку, а також ринку сусідніх країн Південного Кавказу [10]. Набуває подальшого розвитку співробітництво грузинських компаній щодо закупівлі фармацевтичної продукції, виробництва АТ „Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”, АТ „Київмедпрепарат”, АТ „Дарниця”, ЗАТ «Біофарма» (м.Київ) та ДП „Здоров’я народу” (м.Харків). Імпорт України складає продукція агропромислового комплексу (горіхи, чай, цукор, чай, вина, етиловий спирт), гірничовидобувної промисловості (марганцеві руди та концентрати), хімічної промисловості (лікарські засоби) [10]. [Додаток А]. Якщо розглядати торгівельно-економічні відносини України та ГУАМ на прикладі відносин з Азербайджаном, то зовнішньоторговельний обіг за 2009 рік склав 693,1млн.$, коли в 2010 році склав 1,562 млрд.$, що свідчить про динамічне зростання товарообігу між Україною та державами ГУАМ [9], [Додаток Б]. Основними статтями експорту України за 2010 рік була продукція металургійної промисловості на суму 300,75 млн.$ (43%) (труби, арматура, плаский прокат, чавунні заготівки), агропромислового комплексу на суму 119,7 млн.$ (25,7%) (соняшникова олія, кондитерські вироби, молочні продукти, сигарети), машинобудування на суму 83,74 млн.$ (17,99%) (машини, механізми, підшипники, морозильні камери та запчастини для механічних пристроїв, легкові малолітражні автомобілі "Славута"), хімічної промисловості на суму 64,43 млн.$ (5,25%) (пластмаса, каучук, шини, лікарські препарати, косметичні вироби, пластикова тара), виробів з каменю, гіпсу, цементу на суму 31,81 млн.$ (2,32%) (скляні вироби, пляшки і банки, керамічна плитка, плитка з необробленого каменю), деревообробки, паперу, ДСП, шпалер на суму 9,35 млн.$ (2,01%) (плит з дерева,
ламінований папір), мінеральних руд, цементу, граніту на суму 6,84 млн.$ (1,47%) [9], [Додаток Б]. Щодо імпорту, то він представлений продукцією ПЕК, агропродукцією (овочі, соки), хімічної промисловості, в загальному обсязі на 951,2 млн.$ [9], [Додаток Б]. Якщо розглядати торгівельно-економічні відносини України та ГУАМ в контексті україно-молдавських торгівельно-економічних відносин, то в 2010 році товарообіг між Україною та Молдовою досягнув 433,1 млн.$ [8], [Додаток В]. В січні-вересні 2010 року обсяг експорту з України до Молдови склав 374,2 млн.$, а обсяг імпорту досяг 58,9 млн.$ [8]. Основною продукцією експорту України складають нафтопродукти, цигарки, вугілля, дроти ізольовані, інсектициди, родентициди, борошно, труби, хлібобулочні вироби [8], [Додаток В]. Імпорт України складає виноградні вина, металопродукція, спирт етиловий, тютюн необроблений, медикаменти, а також килими, соки фруктові і насіння соняшнику [8], [Додаток В].
Взагалі галузева структура торгівельного співробітництва України та держав-членів ГУАМ є досить динамічною, та характеризується тенденціями до зростання [Додаток А], [Додаток Б], [Додаток В]. Переважно основними галузями даного співробітництва є металургія, ПЕК, АПК, піщпром, хімпром, машинобудування.
Досить активними є інвестиційне співробітництво України з державами-членами ГУАМ, яке характеризується чіткою структурою та динамікою. Україна є активним інвестором Республіки Молдова у таких сферах як будівництво (2,8 млн. дол.), сільське господарство (1,6 млн. дол.), оптова, роздрібна торгівля та ремонт (0,24 млн. дол.), а також в сфері операцій з нерухомістю (0,8 млн. дол.), фінансової діяльності (0,24 млн. дол.), інжинірингу та надання послуг підприємцям (14,8 млн. дол.) [Додаток Г]. Також інвестиції України присутні й на ринці Азербайджану. Відомо, що українські підприємства вкладають гроші в сферу будівництва (4,1 млн. дол.), сільського господарства (2,1 млн. дол.), оптової, роздрібної торгівлі та ремонту (2,0 млн. дол.), операцій з нерухомістю (6,2 млн. дол.), енергетики (7,1 млн. дол.). Також не менш активними є українські інвестиції на території Грузії, де привабливими галузями залишаються металургія (3,500 млн. дол.), сільське господарство (0,5 млн. дол.), оптова, роздрібна торгівля, ремонт (0,6 млн. дол.), піщпром (1,5 млн. дол.), гірнича промисловість (2,5 млн. дол.) [Додаток Г]. Яскравим прикладом даної інвестиційної діяльності є те, що в Тбілісі було утворене спільне підприємство - ТОВ «УГМК-Грузія», 99% у статутному фонді якої належить «Українській гірничо-металургійній корпорації», що здійснює реалізацією виробів українських металургійних комбінатів в обсязі 200 тис. т на рік. Українська компанія з розливу мінеральних вод "IDS" (Миргородський завод мінеральних вод) та Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» об’єдналися з крупною грузинською компанією «Georgian Glass and Mineral Water» (що має у власності три заводи з розливу відомої марки грузинської мінеральної води «Боржомі») в єдину спільну бізнесову групу - холдинг «GG&MW/IDS», який став провідною компанією з виробництва мінеральних вод [10]. Взагалі в Грузії створено більш ніж 50 підприємств за участю українського капіталу і ця тенденція має поступовий розвиток [10]. Але Україна є не менш привабливою для інвестицій держав-членів ГУАМ. Саме тому, інвестиції Республіки Молдова, які є найбільшими (38,363 млн. дол.), вкладені в сферу будівництва (0,153 млн. дол.), сільського господарства (0,06 млн. дол.), оптової, роздрібної торгівлі, ремонту (2,15 млн. дол.), промисловості (7,22 млн. дол.), транспорту та зв'язку (3,08 млн. дол.), охорони здоров’я та соціальної допомоги (15,8 млн. дол.), виробництва та перерозподілу електроенергії (9,9 млн. дол.). Також Україна містить деякі інвестиції Азербайджану в сфері гірничої промисловості (6,8 млн. дол.), сільського господарства (8,2 млн. дол.), оптової, роздрібної торгівлі, ремонту (8,3 млн. дол.), виробництва та перерозподілу електроенергії (3,6 млн. дол.) [Додаток Г]. Тобто можна помітити, що інвестиційне співробітництво між Україною та державами-членами ГУАМ є досить активним.
Щодо перспективних завдань в сфері торгівельно-економічного напрямку співробітництва України та держав-членів ГУАМ, то важливими є підтримка ініціатив суб’єктів господарювання сторін щодо сталого розвитку торгівельно-економічних відносин, з метою збільшення темпів поступового росту двостороннього товарообігу з доведенням його обсягу до рівня 1,0 млрд.$ з кожною державою. Не менш важливою перспективою є регулярне проведення засідань спільних робочих груп за конкретними напрямками економічної діяльності у рамках діючої СМК з метою комплексної реалізації двосторонніх домовленостей, досягнутих на найвищому, міжурядовому, відомчому і міжрегіональних рівнях, розвиток виробничої кооперації, зокрема в галузі машинобудування (енергетичного, транспортного).
Таким чином можна вважати, що торгівельно-економічний напрямок співробітництва України та держав-членів ГУАМ є досить розвинутим, перспективним, який має стратегічний характер, а його ключовою особливість є досягнення економічної інтеграції держав-членів ГУАМ, завдяки створенню зони вільної торгівлі.

4. Інші напрямки співробітництва України та ГУАМ
Як вже згадувалось, ГУАМ є універсальною міжнародною організацією в сферу діяльності якої входять досить різні напрямки від економічної до політичної сфери. Саме тому необхідно розглянути ті напрямки співробітництва України та ГУАМ, які з першого погляду можуть показатися незначними і навіть другорядними в контексті зовнішньоекономічної діяльності України , але які також вважаються пріоритетними напрямками розвитку ГУАМ, згідно ключовим документам ГУАМ.
Для початку необхідно проаналізувати співробітництво України та ГУАМ в сфері туризму. Насамперед туризм як один з найбільш пріоритетних напрямків співробітництва в рамках ГУАМ вказується в Ялтинській хартії від 7 червня 2001 року [12]. Слід відзначити, що основні розробки в сфері просування туризму як елемента співробітництва України та ГУАМ, обговорення перспектив розвитку даної сфери здійснювалося в ході відповідних засідань експертів та робочих груп. В ході засідання експертів по розробці спільного туристичного продукту ГУАМ, у тому числі представників України 20-21 січня 2009 року було обговорено питання розробки туристичного продукту націленого на ринок Японії [2, 263-266]. Це є свідченням того, що ідеї українських спеціалістів в рамках ГУАМ актуальні і в розвинутих державах. Не менш важливими були рішення 6-го засідання Робочої групи по туризму, засідання якої проходило 25-26 жовтня 2010 року, згідно яким були підведені висновки щодо туристичної виставки JATA World Trade Fair 2010, а також встановлено співробітництво з авіакомпанією «Turkish Airlines» по турестичним перевезенням [2, 268-270]. Було приділено певну увагу до узгодження співробітництва в сфері туристичних перевезень. Це є свідченням того співробітництва держав-нечленів з державами –членами ГУАМ в сфері туризму, у тому числі з Україною, що свідчить про ефективність співробітництва України та ГУАМ в рамках туристичного напрямку. Ще одним свідченням ефективного співробітництва України та ГУАМ в сфері туризму та залучення до нього третіх держав є проведення 6-го засідання експертів з розробки спільного туристичного продукту 19 квітня 2010 року [2, 271-273]. Насамперед було вирішено включити туристичний компонент Узбекистану у спільний туристичний продукт ГУАМ, оскільки дана держава має туристичний потенціал та досить потужну авіаційну інфраструктуру, необхідною для просування туристичного продукту серед держав-ленів ГУАМ. В ході засідання Робочої групи ГУАМ 24 лютого 2011 року були обговорені аспекти просування туристичного продукту ГУАМ на японський ринок, а також його пропагування в усьому світі [2, 273-276]. Тобто наведені приклади та факти, свідчать про те, що співробітництво України та ГУАМ в відносно другорядній сфері туризму є потужним та активним та ефективним як і найбільш пріоритетних напрямках співробітництва.
Слід відзначити, що Україна та ГУАМ досить активно співпрацюють в напрямку інформаційних технологій. Згідно Стратегії галузевого співробітництва ГУАМ основними цілями співробітництва в рамках напрямку інформаційних технологій є вдосконалення законодавства, необхідного для розвитку співробітництва в сфері інформаційних технологій, розробка та вдосконалення методів та засобів спрямованих на розвиток інформаційного суспільства [11]. Не менш важливими цілями є реалізація загальних проектів відносно створення та розвитку інформаційної інфраструктури, розвиток дистанційної освіти та створення та вдосконалення системи взаємодії між державами-членами [11]. Щодо основних заходів співробітництва в напрямку інформаційних технологій, то 19 грудня в Кішеневі відбулося зібрання Комітету Національних координаторів ГУАМ, в ході якого було узгоджено розвиток співробітництва в даній сфері, питання щодо створення спільної робочої групи з цього приводу [2, 278-282]. 6 грудня 2005 року відбулося 2-ге засідання Робочої групи в галузі інформаційних технологій, в ході якого було обговорено перспективні проекти, а також вдалося домовитися про створення мережі координаторів ГУАМ в сфері інформаційних технологій [285-288]. Було також вирішено, що співробітництво в розробці інформаційних технологій повинно здійснюватися на основі міжнародних та європейських стандартів. Не менш важливим було проведення 3-го засідання Робочої групи по інформаційним технологіям 16 грудня 2010 року. Було вирішено за необхідне обмінюватися інформацією щодо вдосконалення законодавства, проектів в сфері інформаційних технологій, а також було вирішено створити проект Стратегії формування єдиного інформаційного простору держав-членів ГУАМ, обмінюватися досвідом підготовки кадрів в даній сфері, а також в сфері розробок інформаційних технологій [285-288]. Взагалі незважаючи на досить амбіційні плани держав-членів ГУАМ, у тому числі України в розвитку інформаційних технологій, дані ініціативи та проекти розраховані на довгострокову перспективу, в основному мають теоретичний ніж практичний характер, а напрямок інформаційних технологій є одним з перспективних в діяльності ГУАМ.
Існує також в рамках культурний напрямок співробітництва України та ГУАМ, який також характеризується суттєвою активністю, хоча й не відноситься до зовнішньоекономічної діяльності України. Але наявність даного напрямку в співробітництві України та ГУАМ, оскільки посилення культурних зв’язків між народами держав-членів ГУАМ є фактором сприяння ефективної співпраці у інших стратегічних напрямках, оскільки формування єдиного соціокультурного простору серед держав-членів ГУАМ, у тому числі й України сприятиме підтримці та заохоченню співпраці в рамках ГУАМ з боку окремих громадян, національні інтереси яких представляє кожна держава-член ГУАМ. Важливість співпраці в сфері науки, культури, освіти полягає і в тому що можливе формування спільної соціалізації населення держав-членів ГУАМ, а це також може сприяти поглибленню співробітництва України з державами-членами ГУАМ. Також заохочення спільної наукової діяльності може також бути корисним, особливо в економічній сфері. Основні цілі та сфери співробітництва в рамках культурного напрямку проголошені в Стратегії галузевого розвитку ГУАМ, серед яких важливе значення мають укріплення культурних зв’язків, сприяння міжкультурному діалогу, підтримка відносин між молодіжними організаціями, розвиток співробітництва в сфері освіти, науки, науково-дослідницькій сфері [11]. Тобто можна побачити, що співпраця даній сфері також є досить активною.
Стратегічну важливість представляє співробітництво України та ГУАМ в рамках напрямку безпеки та оборони. Хоча даний напрямок не має жодного відношення до зовнішньоекономічної діяльності України, але саме від ефективності забезпечення безпеки та оборони держав-членів ГУАМ залежіть ефективни функціонування транспортних коридорів та проведення торгівлі між його членами у тому числі України. Насамперед така стратегічна важливість обумовлена конфліктогенним потенціалом кожної з держав-членів ГУАМ, який полягає у наявності на їх території сепаратистських псевдодержав (Абхазія, Південна Осетія в Грузії, Нагорно-Карабаська автономна область (НКО) в Азербайджані, ПМР в Молдові) та рухів (русофіли АРК в Україні). Також певною загрозою для нормальної ефективного співробітництва України та ГУАМ є проблема корупції, відмивання грошів, організованої злочинності та потенційна загроза тероризму, для ліквідації та попередження яких необхідне координація дій [11]. Важливим також є колективне подолання нелегальної торгівлі зброєю, наркотиками, людьми. Саме тому згідно Стратегії галузевого співробітництва ГУАМ важливими цілями в рамках напрямку безпеки та оборони є гармонізація та вдосконалення законодавства, розробка проектів та мір по створенню та вдосконаленню системи взаємодії правоохоронних органів, розвиток аналітичного аспекту, заохочення оперативної взаємодії [11]. Головними засобами стосунків України з ГУАМ у військово-політичній сфері є посилення миротворчої діяльності України та надання допомоги у врегулюванні придністровського, абхазького, карабаського конфліктів, надання військово-технічної та гуманітарної допомоги, розвиток військового співробітництва та військово-промислової кооперації, створення системи політичних консультацій і координації зусиль у вирішенні спільних проблем безпеки. Також в сфері громадянської оборони та охорони праці важливими цілями співробітництва України та ГУАМ є робота по вдосконаленню системи взаємодії між відповідними структурами держав-членів з попередження та ліквідації наслідків НС природного та техногенного характеру, розробка методів, засобів спрямованих на реагування на НС, надання взаємодопомоги для ліквідації НС, заохочення оперативної взаємодії держав-членів при реагуванні на НС [11]. Прикладом співробітництва України та ГУАМ в сфері безпеки та оборони є Бакинській саміт 19‑21 червня 2007 року, в ході якого було прийнято рішення про створення міжнародного миротворчого батальйону під егідою ООН та ОБСЄ для підтримки миру в зонах конфлікту та у правоохоронній сфері, а також для спільних операцій з ЄС та НАТО [2, 290-292]. Даний батальйон передбачав участь 200 українських військовослужбовців. Національна складова підрозділу постійно перебувала б на своїй території, але планувалось двічі на рік проводити навчання всього батальйону на території країни, від якої призначений командир відповідно до абеткового порядку назв країн ГУАМ. Також передбачалось проведення навчань в рамках програми НАТО «Партнерство заради миру» для досягнення взаємної сумісності, готовності до виконання завдань. Також 5 грудня 2007 року держави-члени ГУАМ запропонували проекту Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Тривалі конфлікти на просторі ГУАМ та їх наслідки для міжнародного миру, безпеки та розвитку», в рамках якої за ініціативою Грузії 15 травня 2008 р. було схвалено резолюцію про положення внутрішньо переміщених осіб та біженців з Абхазії, Грузії [2, 295-298].
Таким чином можна вважати, що співробітництво України та ГУАМ є активним й в рамках інших напрямків, серед яких туризм, інформаційні технології, культура, безпека та оборона. Більш того вдалося встановити, що співробітництво в даних сферах є також важливим як і в стратегічних, оскільки, вони сприяють стабільності та підтримки діяльності ГУАМ з боку населення держав-членів ГУАМ, у тому числі й України, ефективному розвитку усіх напрямків співробітництва.
Висновки
Проведений нами аналіз дозволяє зробити наступні висновки. Аналіз показує, що серед напрямки співробітництва України та ГУАМ відокремлюються транспортно-енергетичний, торгівельно-економічний та інші напрямки, якими виступають напрямок туризму, інформаційних технологій, культури, безпеки та оборони. Також вдалося дізнатися, що проаналізовані напрямки відрізняються за інтенсивністю, активністю та стратегічним значенням для співробітництва саме в зовнішньоекономічній сфері.
Вдалося визначити основні причини та пріоритети співробітництва України та ГУАМ, серед яких певне значення мають політична та економічна дезінтеграція пострадянського простору, бажання вирішити економічні проблеми, не допустити погіршення політичної ситуації, неефективність СНД як інтеграційного об’єднання, бажання узяти участь в формування нових транзитних транспортних і енергетичних маршрутів. Також особливими причинами співпраці України та ГУАМ є бажання України поглибити економічні двосторонні відносини з Азербайджаном, Грузією, Молдовою, для чого ГУАМ слугує ідеальною платформою.
Також вдалося проаналізувати транспортно-енергетичний напрямок співробітництва. Вдалося довести, що він є найбільш пріоритетним та має стратегічне значення, оскільки Україні та ГУАМ вдалося реалізувати велику кількість проектів як в транспортній (транспортні коридори «Баку-Тбілісі-Ахалкалакі-Карс», Іллічівськ-Поті, Керч-Поті), так і в енергетичній сфері (Баку-Тбілісі-Джейхан, Баку-Тбілісі-Ерзурум, Одеса-Броди), які стали основою в сфері транспортної інтеграції. Також стратегічність даного напрямку полягає в активному співробітництві України та ГУАМ в реалізації перспективних проектів «Вікінг», ТРАСЕКА, GUEU. Вдалося також дізнатися, що даний напрямок є визначальним для України, оскільки транзит через власну територію продукції та енергоносіїв держав-членів ГУАМ до ЄС приносе фінансову вигіду, доводе виключність України в рамках ГУАМ, як міст між Європою, Кавказом та Азією.
В ході дослідження також вдалося проаналізувати торгівельно-економічний напрямок співробітництва. Даний напрямок також має стратегічне значення, оскільки проаналізувавши дані щодо товарообігу між Україною та Грузією, Азербайджаном, Молдовою вдалося виявити динамічно зростаючі обсяги товарообігу, що є свідченням активної торгівлі між даними державами. Також вдалося виявити, що в економіках держав-членів ГУАМ присутня велика кількість українських інвестицій. Особливістю даного напрямку, яка визначає перспективність подальшого співробітництва в його рамках є мета формування зони вільної торгівлі між державами-членами ГУАМ, у тому числі України. Це також доводить можливість економічної інтеграції в рамках ГУАМ.
Було також проаналізовано інші напрямки співробітництва України та ГУАМ. Вдалося дізнатися що туристичний напрямок, напрямок інформаційних технологій, культурний напрямок, хоча не є вирішальними але сприяють розвитку туристичного потенціалу України, зближенню народів держав-членів ГУАМ, що може слугувати фактором інтеграції, більш тісного співробітництва, а також розвитку пріоритетних галузей, таких як інформаційні технології. В ході аналізу було доведено особливу роль напрямку безпеки та оборони ГУАМ, який не відноситься до зовнішньоекономічної діяльності, але є стратегічним, оскільки є гарантом стабільності та безпеки в державах-членах ГУАМ, у тому числі України, а значить ефективного співробітництва в рамках усіх напрямків співробітництва України та ГУАМ.
Таким чином в ході даного дослідження нам вдалося реалізувати поставлену мету, визначити та проаналізувати основні напрямки співробітництва України та ГУАМ, серед яких вдалося відокремити стратегічні напрямки (транспортно-енергетичний, торгівельно-економічний, безпеки та оборони) та інші напрямки (туристичний, інформаційних технологій, культурний) співробітництва. Вдалося довести, що незважаючи на те що дані напрямки досить різні за сферою діяльності та ступенем важливості, всі вони є важливим та пріоритетними для ефективної співпраці України та ГУАМ.
 
ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Гайдуков Л. Ф. Міжнародні відносини та зовнішня політика / Л. Ф. Гайдуков. – К.: Либідь, 2001. – 621 с.
2. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности / И. Н. Герчикова. – М.: Консалтбанкир, 2010. – 624 с.
3. Довідка про співробітництво України та Грузії у транспортно-енергетичній сфері [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/torg_econ_vidn/geo/3443.html  
4. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин: Курс лекцій / А. Камінський. – Л.: Світ, 1995. – 144 с.
5. Международный транспортный Коридор Европа – Кавказ – Азия (ТРАСЕКА) [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://www.google.com.ua/search?client=opera&rls=ru&q=suggest  
6. Соглашение между правительствами государств-членов Организации за демократию и экономическое развитие - ГУАМ о международных мультимодальных перевозках грузов [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://guam-organization.org/node/351  
7. Соглашение о создании зоны свободной торговли между государствами-участниками ГУУАМ [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://guam-organization.org/node/809  
8. Состояние торгово-экономических отношений и инвестиционной деятельности между Украиной и Республикой Молдова [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://www.mfa.gov.ua/moldova/ru/24788.htm  
9. Стан торговельно-економічного співробітництва між Україною та Азербайджанською Республікою [Електронный ресурс]. – Режим доступу : http://www.mfa.gov.ua/azerbaijan/ua/2969.htm  
10. Стан торговельно-економічних відносин та інвестиційної діяльності між Україною та Грузією [Електронный ресурс]. – Режим доступу : http://www.mfa.gov.ua/georgia/ua/12150.htm  
11. Стратегия развития отраслевого сотрудничества ГУАМ [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://guam-organization.org/node/349  
12. Ялтинская Хартия ГУУАМ [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://guam-organization.org/node/802
Категорія: Міжнародні відносини/Зовнішня політика України | Переглядів: 6230 | Додав: dipcorpus-info | Рейтинг: 5.0/4 |
Загалом коментарів: 1
11.03.2013 Спам
1. Наталія (Natalya_ilove)
а чому додатки не відкриваються??

Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2017Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz