Не дивлячись на зміни у історичних обставинах, у способі мислення людини, уцілях і цінностях життя, потреби людину не змінилися так само як і психологічні аспекти людської психіки. Тому доцільно казати про систему цінностей людини, яка змінюється найповільніше. Свідомість людини включає моральні, національні, соціальні, культурні, економічні, політичні цінності. На процес їх формування завжди впливали історичні обставини,звичаї, що склалися у суспільстві, оточуюче середовище, сім`я та близькі друзі, а на сьогоднішньому етапі можна казати і про вплив ЗМІ.
Сучасні ЗМІ впливають на трансформацію цінностей, диктуючи власні пріоритети. Так на передній план виходить не жінка-мати, а жінка-лідер, емансипована «бізнес- вумен», що у свою чергу впливає на формування інститутів сім`ї і призводить до трансформації соціальних цінностей. Історично так склалося, що саме релігійний чинник, на рівні із сім`єю, звичаями та іншими чинниками займав одне з ключових місць у процесі становлення людини. Але на сьогоднішній день релігійні процеси характеризуються глибокою кризою, що виражається в загостренні міжцерковних і внутрішньоконфесійних процесів, у зниженні впливу традиційних релігійних течій, оволодінням релігійним поле України різними закордонними місіями, деструктивними культами, у відсутності глибокої віри[5]. У молодої людини формується «духовний вакуум», у який і потрапляє вплив ЗМІ, субкультур, релігійного сектантства та інш. Тому актуальним стає питання не тільки морального виховання, а й «духовної безпеки» взагалі. Особливо гострою, як в Україні так і у світі, є проблема деструктивних культів. У психологічному аспекті деструктивний культ, - це авторитарна ієрархічна організація, що практикує вербування та контроль свідомості своїх послідовників, будується навколо харизматичного лідера і використовує в своїй діяльності різні психотехніки в поєднанні з гіпнозом, навіюванням, викликає психологічну дестабілізацію особистості, яка відключає критичне мислення (вводить людину в змінений стан свідомості), здійснює загальний (тотальний) контроль за всіма без виключення сторонами життя адепта, складає практики, правила поведінки, норми спілкування і т . д., що суперечать нормам етики та моралі, прийнятим у суспільстві. Як правило, членство в деструктивному культі є результатом двох взаємодіючих сил: тактика, якою користуються культи, щоб вербувати, звертати, "обробляти" і утримувати адептів, і особистої уразливості потенційного новачка[2]. Деструктивні провокують порушення громадського порядку. Вони мають у своєму розпорядженні величезні фінанси, гарну організацію, відшліфовані методи роботи і великий досвід. Вони провокують порушення соціального порядку, ведуть до деградації особистості. Використовуючи технології нейролінгвістичного програмування, «промивання мозку» та інші, вони перетворюють людину у зомбі, яке здатне виконувати будь-які накази [3]. Свідомість сучасної людини носить суспільний характер, оскільки особистість постійно співставляє свою поведінку, спосіб життя із загальноприйнятими у суспільстві моделями. «Массовість» всіх сфер суспільного життя, включаючи духовну, ставить на перший план масову свідомість, ознаками якого виступають: витіснення раціональних компонентів ірраціональними, переважання емоцій та почуттів, зменшення впевненості в завтрашньому дні, зниження соціальної активності[1]. У сучасному суспільстві стан масової свідомості визначається не тільки погіршенням об'єктивних умов життя, але і залежить від деструктивного інформаційно-психологічного впливу на нього, під тиском якого у людей втрачається об'єктивний погляд на події та факти, знижується здатність відрізнити правду від брехні, розвиваються психічні аномалії, що негативним чином впливає на в життя молодих людей і на їхню соціальну роль у суспільстві. Багато дослідників проблем молоді відкрито визнають, що відбулися значні деформації свідомості молодої людини. Вони виявилися у «краху ідеалів», негативному ставленні до історії та традицій українського суспільства, зростанні соціального нігілізму, прагненню до «незалежності» від суспільства, зрозумілої як вседозволеність. І саме цю свободу дають деструктивні культи, оскільки вони ставлять людини поза рамками суспільства, що веде до відмови від звичних речей: сім`ї, друзів, захоплень, тощо. Таким чином, основною причиною розповсюдження деструктивних культів є руйнування власної ідентичності та здатності до соціалізації у сучасної молоді [4]. Тому, на сучасному етапі відчувається необхідність не лише в духовному захисті від подібних впливів, але і чітко вироблених законах і заходах, що ставлять перешкоди перед насильницькою дією на особистість людини, його свідомість і підсвідомість. Необхідна така організація, як "Служба надання допомоги потерпілим від деструктивних культів". Ця організація повинна включати центр по наданню медично-психологічної і соціальної допомоги з подальшою реабілітацією і адаптацією до соціального середовища. Людині важливо відновити професійні навики, які часто бувають втрачені. Необхідно розробити методи діагностики психонасильства, методи разкодуваня, а також підготувати фахівців, які могли б "займатися реабілітацією потерпілих методом "консультування про реформування мислення". Ця методика полягає в інтенсивній інформаційній терапії учасника деструктивного культу групою консультантів, що безперервно проводиться, за допомогою близьких і родичів. Кінцевою метою є відновлення в культіста індивідуальної здатності розумно і критично мислити. Свою діяльність консультанти повинні погоджувати з колегами суміжних професій - педагогами, адвокатами, психологами, психіатрами, соціальними працівниками, духівництвом. Також, можливим є створення телефонної служби довіри при УПЦ, де чергував би священик чи релігієзнавець, здатний відповісти на питання, хвилюючі православних українців.
Бойко Злата Олександрівна спеціаліст Інформаційного департаменту Ліги "ДИПКОРПУС", головний редактор часопису "UniverСам" dipcorpus-mdgu@ukr.net
Література: 1. Блумер Г. Коллективное поведение// Американская социологическая мысль : Тексты / Под ред. В.И Добренькова. -М., 1994. -С. 184. 2. Оленич Т.С. Психологическое воздействие тоталитарных сект на сознание человека // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецк, 2002. - №2. - С.101-106. 3. Кондратьев Ф.В. Психолого-психиатрические аспекты проблемы сектанства // Материалы междунар. научно-практической конференции "Тоталитарные секты - угроза XXI века". - Н. Новгород, 2001. – С. 257. 4. Гаджиев К. С. Глобализация и столкновение идентичностей. - М.: Эксмо, 2004. – С. 316. 5. Анисимов С.Ф. Духовные ценности: производство и потребление. -М.: Мысль, 1988. -C 89-90.
|