7 травня в конференц-залі Національної академії наук України за підтримки Бюро ради Європи в Україні відбувся круглий стіл Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) в Україні. Даний круглий стіл є одним із серії національних круглих столів, які ЄКРН проводить в державах-членах ради Європи в рамках Програми дій стосовно зв’язків з громадським суспільством.
Такі національні круглі столи проводяться після оприлюднення ЄКРН моніторингової доповіді про країну, в якій Комісія всебічно аналізує ситуацію з расизмом та нетерпимістю в кожній країні та вносить пропозиції щодо подолання визначених проблем. Метою круглих столів є стимулювання обговорення цієї проблематики в урядових колах, серед науковців, представників громадських організацій, журналістів.
Для України це була третя доповідь Комісії. В ній відзначається, що Україна 27 березня 2006 року ратифікувала Протокол № 12 до Європейської конвенції з прав людини, у березні 2007 року державний комітет у справах національностей та релігій став працювати на повну силу, Інститут уповноваженого Верховної ради з прав людини проводив програму моніторингу ситуації з групами національних меншин в Україні. Але все ще ЄКРН висловлює занепокоєння з приводу того, що не було посилене кримінальне законодавство стосовно злочинів, скоєних на расовому ґрунті, і що влада досі не ухвалила комплексний пакет цивільного та адміністративного анти дискримінаційного законодавства. Всі ці та багато інших питань піднімалися до обговорення на круглому столі 7 травня.
Круглий стіл тривав весь день і тематично поділявся на чотири тематики: доповідь ЄКРН по Україні, відповідь на насильство на расовому ґрунті, боротьба за рівність – застосування анти дискримінаційних законів та расизм, ксенофобія, антисемітизм та нетерпимість у публічних висловлюваннях та публічній сфері. На круглому столі була присутня та виступала у ролі модератора перших двох тем уповноважений верховної ради з прав людини Ніна Карпачова.
Серед виступаючих на круглому столі були не тільки представники ЄКРН, українські експерти з даної проблематики, представники громадських організацій, журналісти, але й представники національних меншин в Україні. Отже, відбувся цікавий, а головне корисний для всіх учасників форум, адже це була добра можливість донести один одному купу важливої інформації. Ось тільки, був один недолік, який помітила одна з присутніх експертів – на круглому столі не було представників кримських татар. І так не стало відомим чи вони самі не мали бажання приймати участь в обговоренні, чи не мали можливості, чи взагалі їх забули запросити.
Не один експерт під час круглого столу нарікав на недосконалість ст. 161 Кримінального Кодексу України. Вона передбачає досить легке покарання за прояв расової дискримінації. І взагалі в Кримінальному Кодексі немає визначення поняття «расистські мотиви». А Наталія Прокопчук з УВКБ ООН зазначила, що ст. 161 є досить непевною для юридичного тлумачення, тому це ускладнює процес здійснення покарання за її змістом.
Насправді, недолік українського законодавства в даній сфері був відчутним навіть в ході розмов на круглому столі. Часто говорячи українською мовою, доповідачі були змушені переходити на англійську (на віть не для того щоб сказати одне слово, а висловити цілу фразу), бо в українській юридичній мові немає відповідних аналогів таким термінам або поняттям, особливо стосовно прав людини. І їхня кількість є просто вражаючою. Отже, є над чим замислитися українським юристам та законодавцям, щоб не доводилося розмовляти україно-англійською чи навпаки.
Також були нарікання, що уряд не виділяє достатньо грошей для проведення програм по боротьбі з расизмом. Наприклад, був прийнятий План заходів щодо утримання від заходів расизму та ксенофобії, але кошти на його реалізацію не були виділені.
Отже, експерти презентували ряд порад для реалізації в Україні, а саме: необхідність публічного визнання владою існування проблеми расизму в Україні, проведення постійного моніторингу та складання обліку випадків расової чи іншої дискримінації. Також владі потрібно перестати сприймати та висвітлювати прояви расової дискримінації як хуліганство, і взагалі, переглянути законодавство з даної проблематики. Серед пропозицій також пролунало просування принципу толерантності серед школярів та в засобах масової інформації, поширення співпраці влади та громадських організацій при попередженні проявів расизму та нетерпимості. Джері Лабовіц, представник МОМ, наголосив, що їхня структура збирається співпрацювати з Міністерством освіти України щоб просувати принцип толерантності серед молоді та представив проект «живих бібліотек» для молоді, де можна дізнаватися про життя людей різних країн світу і про шляхи боротьби з расовою дискримінацією, ксенофобією і т.п.
Серед останніх та найважливіших порад було вироблення єдиного Антидискримінаційного Закону України.
Таким був круглий стіл Європейської комісії проти расизму та нетерпимості в Україні. Залишається сподіватися, що владні структури прислухаються до порад експертів та ЄКРН і в Україні значно поменшає випадків расизму та нетерпимості.