30 листопада 2009 року відбувся круглий стіл: "Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС: зміна умов торгівлі та вплив на український бізнес".
Завдання круглого столу - представити основні зміни, які мають відбутися в законодавстві України у зв'язку зі створенням зони вільної торгівлі з ЄС та допомогти представникам бізнесу адаптуватися до цих змін.
Серед численних промовців на круглому столі були Анатолій Зленко, Олена Зеркаль, Ольга Шумило, Віктор Янєвський, Ігор Шевляков, Олена Омельченко, Олег Костенко, Неоніла Ткаченко, Людмила Ляшенко, Леонід Віткін та інші. Особливо яскравим та памятним завдяки фаховості стала участь Тараса Качка.
Україна та Європейський Союз ведуть переговори у кількох царинах, спрямовані на створення тісних економічних та політичних зв'язків у рамках нової посиленої угоди.
Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) покликана сприяти розвитку торгівельних відносин між Україною та ЄС. Угода про ЗВТ є частиною Угоди про асоціацію, що прийде на зміну нині чинній між Україно. та Євросоюзом Угоді про партнерство та співробітництво (УПС).

Три інші частини Угоди про асоціацію стосуються:
1) політичного діалогу, зовнішньої та безпекової політики;
2) юстиції, свободи та безпеки;
3) економічного та секторального співробітництва.

Переговори щодо Зони вільної торгівлі почалися після вирішення питання щодо членства України у Світовій організації торгівлі (СОТ) у лютому 2008 року.
Головна мета ЗВТ полягає у досягненні регуляторного зближення, тобто гармонізацію українського законодавства до європейських норм, а не лише саме зниження митних тарифів і квот.
Користь від ЗВТ у довгостроковій перспективі за оцінками дослідницької компанії ECORYS становитиме підвищення рівня добробуту населення України на 5%. Середня зарплата має зрости на 4-5%.

Які масштаби та сфери охоплення Зони вільної торгівлі? Це широке коло достатньо складних питань:
1. тарифи та бар'єри у торгівлі, інструменти торгівельного захисту;
2. правила визначення походження товарів;
3. сприяння торгівлі;
4. технічні регламенти (це - нормативно-правові акти, прийняті Кабінетом Міністрів України, у яких визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов'язковим);
5. санітарні та фітосанітарні заходи;
6. торгівля послугами;
7. антимонопольна політика;
8. інтелектуальна власність;
9. державні закупівлі;
10. питання торгівлі енергоносіями;
11. торгівля та сталий розвиток.

Велика роль приділяється представникам ділових кіл та громадськості у переговорному процесі. Підприємці можуть відігравати значну роль у справі підтримки та формування ЗВТ між Україною та ЄС під час переговорного процесу. Підприємці мають визначити потенційні можливості і співпрацювати з Урядом, надавати інформацію про власні очікування від угоди та про підтримку, якої вони потребуватимуть під час впровадження Угоди про зону вільної торгівлі задля якнайкращого використання всіх інструментів, наданих угодою.
Завдяки підтримці бізнесменами переговорного процесу Уряд зможе краще співпрацювати з ЄС і якнайшвидше укласти взаємовигідну угоду про вільну торгівлю, від якої виграють усі в Україні.

Підприємства, бізнесмени можуть звертатися до українського координатора переговорів:
Департамент співробітництва з Європейським Союзом Міністерства економіки України:
тел.: (044) 226-33-78, 272-53-75, е-пошта: ukraine-eu@mfert.gov.ua

 
Зараз українським політикам не до обговорення здобутків та втрат від запровадження зони вільної торгівлі з ЄС. Проте, якщо політики прагнуть повернути довіру українського народу, яку вони втратили після Помаранчевої революції, можливо, варто подумати про те, станеться після січня 2010 року, розбудовувати Європу в Україні вже сьогодні.
На круглому столі були підняті питання про труднощі, з якими стикаються бізнесові кола під час взаємодії з митниками, що мають не надто високий фаховий рівень. Також чималу проблему становить нерозуміння державою важливості підтримки середнього та малого бізнесу, геть забута урядовцями легка промисловість - натомість прискіплива увага та преференції дістаються металургії, хімічному та аграрному секторам. Щодо останнього - аграрного сектору - то там гроші наче йдуть у пісок, не залишаючи особливо ї віддачі.

На круглому столі було наголошено на потребі розвитку внутрішнього інвестування, замість сподіванок лише на зовнішнього інвестора. Для цього треба реформувати внутрішнє законодавство. Багато нарікань з боку бізнесу через те, що уряд не підтримує енергозберігаючі технології, які сьогодні часто пропонуються з боку бізнесу.
Українська сторона має виконувати свої зобов'язання щодо наближення до норм і правил ЄС, а також реформування правил державного управління економікою. Водночас потрібно проводити широкі публічні обговорення з метою уникнення спротиву українських парламентарів, чиновників і бізнесу створенню Зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Адже переговорна позиція України ще не до кінця сформульована,ю а тому важлива комунікація Уряду, групи підготовки, бізнесу та громадськості - як завжди, все в наших руках!

Світличний Микола,
Оглядач часопису «ДИПКОРПУС»
dipcorpus-mdgu@ukr.net