КИСЕЛЬ Анна Сергіївна,
оглядач суспільно-політичного часопису "ДИПКОРПУС"
dipcorpus@ukr.net
З липня поточного року головування в Європейському Союзі взяв на себе Кіпр. Таку роль в рамках свого членства в ЄС з 2004 року він відіграватиме вперше. Протягом 6 місяців Кіпр буде очолювати роботу профільних рад міністрів ЄС, головуючи на міністерських засіданнях в Брюсселі та Люксембурзі. Близько 20 неформальних міністерських зустрічей пройдуть на Кіпрі. Згідно з існуючою в ЄС процедурою, кожна головуюча країна із самого початку отримання мандату оголошує пріоритети своєї програми. 

В Страсбурзі для Європарламенту 4 липня програму Кіпру представив Президент Республіки Дімітріс Хрістофіас, а в Україні дещо навіть раніше – 3 липня – основні моменти програми оголосив Посол Кіпру в Україні Евагорас Вріонідіс.

Кіпр має довгу історію присутності на європейському континенті. Член ЄС з 2004 року, єврозони – з 2008. Кіпрське головування пройде під лозунгом «В напрямі до кращої Європи». Краща Європа тут розуміється як більш ефективна Європа, яка працює на основі принципів солідарності, посилення економічного урядування, впровадження Стратегії Європа 2020, законодавчого створення Спільної європейської системи притулку. Пан Вріонідіс назвав чотири основні пріоритети головування Республіки Кіпр в ЄС:

1) Європа більш ефективна та стійка.

В цьому питанні головним є впровадження багаторічного фінансового плану ЄС на 2014-2020 роки.

2) Європа з результативною економікою та кращим економічним ростом. 

Цей принцип має на меті забезпечення економічного росту і створення робочих місць.

3) Європа ближча до громадян із забезпеченням солідарності і соціальної згуртованості.

Планується створення Європейської системи притулку до кінця 2020 року.

4) Європа у світі ближча до своїх сусідів.

Цей принцип буде реалізовуватись шляхом співпраці Кіпру як головуючої країни з органами ЄС у питанні зовнішніх зносин. Основну увагу планується приділити південному виміру Європейської політики сусідства, а також підтриманню розширення та цілей розвитку Євросоюзу. Однією з цілей, яка сприятиме росту економіки, є посилення зовнішньої торгівельної політики ЄС.

Слід зазначити, що вже традиційною подією для українських журналістів стало проведення брифінгу напередодні головування нової країни в ЄС. На брифінзі окрім посла країни головуючої в ЄС також був присутній Посол ЄС в Україні пан Жозе Мануель Пінту Тейшейра. 

Основне завдання нинішнього головуючого – займатися вирішенням кризи в Євросоюзі, і відповідно посиленням інтеграції між його членами, зазначив Тейшейра. За його словами, країна-головуючий вже не відіграє такої важливої ролі у зовнішній політиці, як це було до набуття чинності Лісабонської угоди. Відповідно до Лісабонської угоди для цього були створені спеціальні органи й посади. А в третіх країнах велику роль грають посли ЄС. Сьогодні країна-головуючий як ніколи має бути зосереджена на внутрішній політиці. І програма кіпрського головування цілком відповідає вимогам часу. Кіпр головує вперше, йому випав доволі складний період, який характеризується наявністю боргової кризи в єврозоні. І не дивно, що з цього приводу звучить багато нарікань. Наприклад, Туреччина висловилась різко проти такого рішення. Тим паче, що самому Кіпру теж потрібна фінансова допомога. Однак, пан Тейшейра з цього приводу запевнив, що всі країни в ЄС є рівними, а країна, що головує лише виконує роль «чесного маклера».

На брифінгу підіймалися питання й стосовно України, її відносин з Кіпром та ЄС. Зокрема, питання підписання нової угоди для уникнення подвійного оподаткування між Кіпром та Україною, за словами Посла Кіпру, затягується саме українською стороною. Переговори постійно відкладалися. «Ми очікуємо на відповідь української сторони», - зазначив пан Вріонідіс. До відома, остання спроба узгодити текст нової угоди була в квітні цього року. Однак, за стіл переговорів з цього питання сідали востаннє в листопаді 2010 року. Основні питання, яке належить узгодити - це визначення ставок дивідендів, податків. Сьогодні ці ставки знаходяться на нульовому рівні. Тобто, якщо створювати підприємства на Кіпрі, вони не підпадають під оподаткування. Серед приємних новин, пан Вріонідіс повідомив, що впродовж кількох тижнів Республіка Кіпр для громадян України впровадить Про-Візу. Це створення та надсилання запиту на візу в електронному вигляді і, відповідно, швидке отримання відповіді. Цю практику вже перевірили на собі росіяни. Однак, нагадаємо, що Кіпр не входить до зони Шенгену.

Пан Тейшейра поділився своїм дивування з приводу незрозумілих йому правил в українській державі. Зокрема, йому досі так і не вдалося зустрітися з пані Тимошенко. Спочатку йому необхідно було звернутись до МЗС, потім виявилось, що треба отримати персональне запрошення від Тимошенко. Коли ця процедура була виконана, пана Тейшейру назначили в рамках ротації головою представництва Європейського Союзу у Кабо-Верде, а Посла Кабо-Верде Тимошенко не запрошувала. Посміхаючись з цього приводу, пан Тейшейра пообіцяв помістити запрошення Тимошенко в рамку і повісити на стіну в новому кабінеті як нагадування про непередбачуваність української влади.

Підписання вже парафованої угоди про асоціацію знаходиться у компетенції Ради із закордонних справ ЄС і залежить, за словами Посла ЄС в Україні від трьох умов: проведення чесних виборів, забезпечення належного проведення реформ в Україні та вирішення політично вмотивованих кримінальних справ.

Сподіватимемося, що Кіпру вдасться в повному обсязі виконати свою програму, а Україна теж зробить все можливе для своєї подальшої євроінтеграції та посилення дружніх відносин із Кіпром та ЄС в цілому.